1. Установити, що розміри пенсій інвалідам війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, статей 13 і 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, збільшуються на 25 відсотків.
Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, сум індексації та інших доплат до пенсії.

2. Установити, що особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, мінімальний розмір пенсії, що призначається відповідно до зазначеного Закону:
1) за вислугу років встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність;
2) по інвалідності не може бути нижче:
інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи — 120 відсотків, II групи — 110, III групи — 105 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність;
іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи — 110 відсотків, II групи — 105, III групи — 100 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби — 110 відсотків, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, державної пожежної охорони — 120 відсотків, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби і державної пожежної охорони — 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби;
3) у разі втрати годувальника не може бути нижче розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

3. Установити доплату до підвищення, яке встановлюється до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”:
1) членам сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, для того, щоб розмір зазначеного підвищення становив 42 відсотки прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність;
2) членам сімей померлих осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, для того, щоб розмір зазначеного підвищення становив 28 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність;
3) дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, для того, щоб розмір зазначеного підвищення становив 12 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

4. Установити, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і "Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни”, провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.
Особам, які одночасно мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, "Про жертви нацистських переслідувань” і "Про соціальний захист дітей війни”, таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.

5. Установити, що виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і "Про жертви нацистських переслідувань”, здійснюватиметься у таких розмірах:
1) інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
інвалідам I групи — 1200 гривень;
інвалідам II групи — 1020 гривень;
інвалідам III групи — 920 гривень;
2) учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, — 675 гривень;
3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 1200 гривень;
4) членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, — 340 гривень;
5) учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога — 125 гривень.

6. Установити, що фінансування виплат, передбачених пунктом 3 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

7. Абзац перший пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 р. № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 57, ст. 1968) викласти в такій редакції:
"1. Установити, що з 1 січня 2012 р. інвалідам війни та учасникам бойових дій, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в інвалідів війни I групи — 285 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи — 255, III групи — 225, учасників бойових дій — 165 відсотків, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.”.

8. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 20 червня 2011 р. № 690 "Про установлення доплати до підвищення пенсії членам сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 51, ст. 2022).

9. Міністерству соціальної політики та Пенсійному фонду України забезпечити проведення перерахунків пенсій і різних видів допомоги за матеріалами пенсійних (особових) справ.
10. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2012 року.

Прем’єр-міністр України
М. АЗАРОВ